Я наполегливо працювала, щоб бути найкращою, і стала солісткою театру танцю «Зорецвіт». Цей досвід навчив мене досягати поставлених цілей, розкрив мій талант через танець, прищепив дисциплінованість і налаштував на те, щоб ніколи не здаватися. Завдяки наполегливості та дисципліні я зрозуміла, що можу досягти всього, за що візьмуся.

Ми гастролювали з виступами в різних містах Європи, займали призові місця на конкурсах і фестивалях. Один з найбільш пам'ятних моментів був, коли ми виступали в дитячому будинку. Я вийшла на сцену в пуантах і пачці, танцювала «Вмираючого лебедя». Діти почали сміятися з мене.

Спочатку я відчула збентеження і злість, але через кілька хвилин зрозуміла, що вони просто не знають, що це таке, що це мистецтво. Мені стало дуже шкода їх. Це було моє перше усвідомлення того, що вони не мають можливості розвиватися, отримувати знання, розкривати свої таланти. Це змусило мене ще більше цінувати те, що у мене є сім'я і можливість розвиватися, працювати і пізнавати світ.